Михальчук Олександр Володимирович

Олександр народився 19 травня 1975 року в селі Бужани Горохівського району Волинської області в сім'ї колгоспників. Навчався в Бужанівській середній школі, згодом здобував професію кіномеханіка в Луцькому СПТУ-6. Проходив практику і деякий час працював у кінотеатрі "Промінь" міста Луцька.

Строкову службу проходив у Вінниці у сухопутних військах. У 1995 році Олександр одружився, разом з дружиною Людмилою ростили й виховували сина Олега та донечку Аліну. Працював на Горохівському цукровому заводі, де отримав важкі травми, довго лікувався. Був списаний з військового обліку. Молода сім'я їздила на заробітки, розпочала будувати хату в селі Борочиче. Діти підростали, одружили сина, дочекалися онуків.

У 2014 році Саша отримав повістку в АТО, але на той час виникла пожежа в його обійсті, згорів будинок. З допомогою родичів, односельчан та власної праці хату відбудували.

8 вересня 2022 року чоловік був призваний до Збройних сил України. Служив у 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого з позивним Миха, командиром бойової машини. Солдат Михальчук Олександр Володимирович загинув 8 березня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Гранівка Куп'янського району Харківської області.

За результатами експертизи ДНК було ідентифіковано тіло військовослужбовця Михальчука Олександра Володимировича 1975 року народження. 21 липня 2023 року рідня, односельчани та побратими попрощалися з Олесандром Михальчуком, воїном-захисником України від російського агресора.

Похований в селі Борочиче.

Залишились мама, сестра, дружина, діти, онуки.

Фейсбук. Мар'янівська селищна рада.